Список українських об’єктів Світової спадщини ЮНЕСКО

1. Собор святої Софії і прилеглі монастирські споруди, Києво-Печерська лавра, церква Спаса на Берестові
2. Історичний центр Львова, або Старе місто
3. Резиденція митрополитів Буковини та Далмації
4. Стародавнє місто Херсонес Таврійський та його хора (сільськогосподарська округа)
5. Пункти геодезичної Дуги Струве на території України
6. Древні та первісні букові праліси Карпат та інших регіонів Європи
7. Дерев»яні церкви карпатського регіону України та Польщі

1. Київські святині

Собор святої Софії і прилеглі монастирські споруди, Києво-Печерська лавра, церква Спаса на Берестові – унікальні пам'ятки історії та архітектури України, одні з небагатьох уцілілих споруд часів Київської Русі. Період зведення святинь датується ХІ–ХІІ століттями. Визнані світовими шедеврами людського генію (категорія і).

У 1990 році київські святині увійшли до Списку українських об'єктів Світової спадщини ЮНЕСКО.

Собор святої Софії, за задумом творців, став символом утвердження християнства на теренах Київської Русі.

Після багаторічних дискусій дослідники зійшлися на думці, що Собор було зведено на межі правління двох видатних можновладців Київської Русі – Володимира Великого та Ярослава Мудрого.

Інтер'єр Собора містить найбільший у світі ансамбль оригінальних мозаїк і фресок першої половини ХІ століття, що налічує 177 різноманітних відтінків.

У соборі святої Софії зберігається унікальний оригінальний мозаїчний образ часів Київської Русі – Богоматір Оранта. Образ розташований у надвівтарній частині на стіні, яка протягом століть, з часів зведення собору в ХІ столітті, не зазнала руйнації. Тому Богоматір Оранту ще називають Нерушимою Стіною.

У 1934 році Собору святої Софії було надано статус музею. Заклад охороняється державою і є частиною Національного заповідника «Софія Київська».

Єдиний день року, коли в Соборі святої Софії проходить об'єднане богослужіння представників різних релігійних конфесій, – це День незалежності України – 24 серпня.

Представники Православної церкви Московського патріархату брати участь у загальній молитві за долю України відмовилися.

Софійський собор(м. Київ)

Свято-Успенська Києво-Печерська лавра – одна з важливих православних святинь не лише України, а й світу, перший монастир Київської Русі.

Час повставання Лаври, як печерного монастиря чернечої братії за межами Києва, датується початком ХІ століття.

Святиня має Верхню лавру, яка є частиною Києво-Печерського історико-культурного заповідника, і Нижню лавру – дієвий монастир, який тимчасово орендується Православною церквою Московського патріархату.

Церква Спаса на Берестові – одна з найдавніших з часів Київської Русі. Вважається, що збудована під час правління Володимира Мономаха на початку ХІ століття. Входить до Києво-Печерського історико-культурного заповідника та має статус музею.

Києво-Печерська лавра(м. Київ)

Церква Спаса на Берестові(м. Київ)

2. Львів

Історичний центр Львова – найдавніша частина міста, з якої воно повстало. Її ще називають Старим містом.

У 1998 році історичний центр Львова (Старе місто) внесено до Списку українських об'єктів Світової спадщини ЮНЕСКО.

Його ансамбль розташовується на 120-и га давньоруської і середньовічної частини міста, а також території собора Святого Юра на Святоюрській горі.

Львів заснований галицьким князем Данилом Галицьким і названий у честь його сина – князя Лева.

Датою заснування міста вважається 1256 рік, проте археологічні розкопки свідчать про наявність поселень на території сучасного Львова ще у V столітті.

Львів – адміністративний центр Львівської області, столиця Галичини і центр Західної України, центр Львівської агломерації з населенням, якого більше 1 млн.

Високий замок(м. Львів)

Старе місто (м. Львів)

3. Чернівці

Резиденція митрополитів Буковини та Далмації – унікальна пам'ятка архітектури, розташована в місті Чернівці.

У 2011 році її внесено до Списку українських об'єктів Світової спадщини ЮНЕСКО.

Єпископську резиденцію звели для того, щоб розміщувати в ній новостворену Буковинську єпархію з центром у місті Чернівці після того, як частина Буковини увійшла до Габсбурзької монархії.

Резиденція збудована в 1864-1882 роках. Автором грандіозного проекту виступив молодий чеський архітектор Йозеф Главка.

Нині у стінах споруди розташований Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича.

Резиденція митрополитів Буковини та Далмації(м. Чернівці)

4. Крим. Стародавнє місто Херсонес

Стародавнє місто Херсонес Таврійський та його хора (сільськогосподарська округа) – античне місто-держава в південно-західній частині Криму.

У 2013 році Херсонес Таврійський та його хору включили до Списку українських об'єктів Світової спадщини ЮНЕСКО.

Вважається, що місто заснували греки в 420-х роках до н. е. як грецький форпост на північному узбережжі Чорного моря. Проте археологічні знахідки датуються і більш раннім періодом – VI ст. до н. е.

Херсонес Таврійський побудований за класичним планом античного архітектора Гіпподама, в основі містобудування якого лежіть перетин під прямим кутом поздовжніх і поперечних вулиць із подальшим утворенням кварталів.

За античної доби розквіт Херсонеса Таврійського припадає на IV–II ст. до н. е. У період Візантійської доби він був найбільшим містом на північному узбережжі Чорного моря з V по ХІ ст. Нині ця світова пам'ятка знаходіться в межах міста Севастополя і входить до заповідника «Херсонес Таврійський».

Стародавнє місто Херсонес Таврійський(Крим)

5. Пункти геодезичної дуги Струве на території України

Дуга Струве - мережа з 265-и тріангуляційних основних і 60-и додаткових вимірювальних пунктів, що знаходяться в певних точках Землі за попередньо визначеними параметрами і дають можливість виміряти довжину дуги меридіана, а відтак – правильні форми та розміри Землі.

У 2005 році Дугу Струве з українськими пунктами, що входять до неї, внесли до Списку Світової спадщини ЮНЕСКО.

Дуга створювалася протягом 1816–1855 років під керівництвом Василя Яковича Струве (Фрідріх Георг Вільгельм фон Струве) – російського астронома і геодезиста німецького походження, і була названа в його честь.

На момент свого створення Дуга Струве пролягала територією Російської імперії й унії Швеції та Норвегії. Нині вона перетинає території 10-и держав: Норвегії, Швеції, Фінляндії, Росії, Естонії, Латвії, Литви, Білорусії, Молдови та України.

Пункт «Катеринівка» в Хмельницькій області(с. Катеринівка)

Пункт «Фельштин» в Хмельницькій області(с. Гвардійське)

Пункт «Баранівка» в Хмельницькій області(с. Баранівка)

Пункт «Старо-Некрасівка» в Одеській області(с. Стара Некрасівка)

6. Древні та первісні букові праліси Карпат та інших регіонів Європи

Древні та первісні праліси України – взірець недоторканих природних комплексів помірних первісних букових лісів карпатського регіону України.

У 2007 році древні та первісні праліси Карпат та інших регіонів Європи внесено до Списку Світової спадщини ЮНЕСКО.

Букові праліси – це транскордонний серійний природній об'єкт, що складається з 78-и окремих масивів, розташованих на території 12-и країн Європи – Австрії, Албанії, Бельгії, Болгарії, Іспанії, Італії, Німеччини, Румунії, Словаччини, Словенії, України, Хорватії.

Понад 25% території об’єкта розташовані в Україні. Проростають вони в регіоні Карпат на території Закарпатської (Іршавський, Міжгірський, Рахівський, Тячівський райони), Івано-Франківської (Надвірнянський район), Львівської (Яворівський район) та Хмельницької (Городоцький район) областей.

Чорногірський заповідний масив

Мармароський заповідний масив

Угольсько-Широколужанський заповідний масив

Сатанівський лісовий заказник

Синевир (національний природний парк)

7. Дерев’яні церкви карпатського регіону України та Польщі

Дерев'яні церкви карпатського регіону України та Польщі – це 8 історично-цінних унікальних шедеврів української сакральної дерев'яної архітектури, що у 2013 році внесли до Списку Світової спадщини ЮНЕСКО.

На теренах України та Польщі представлено по 8 найкраще збережених дієвих церков – пам'яток багатовікових традицій побудови дерев'яних святинь. У сучасних умовах такі варіанти місцевої сакральної архітектури, на жаль, утратили можливість свого подальшого піднесення у зв'язку з розвитком нових будівельних технологій.

Дерев'яні церкви карпатського регіону України представлені різними архітектурними стилями, зокрема гуцульським, галицьким та бойківським, що робить їх неповторними й автентичними. На теренах Польщі знаходяться дерев'яні церкви ще й і в лемківському стилі.

Архітектура й виконання святинь свідчить про високий професійний рівень тогочасних майстрів, їх неперевершене вміння поєднати класичне виконання сакральних забудов з місцевим колоритом і ремеслами, розповсюдженими на цій території.

В Україні дерев'яні церкви карпатського регіону знаходяться на території Львівської (села – Потелич, Метків, міста – Жовква, Дрогобич), Івано-Франківської (місто Рогатин, село Нижній Вербіж), Закарпатської (села Ясіня, Ужок) областей.

Нині церкви передані в користування вірянам і забезпечують потреби сучасного релігійного життя мешканців цих територій.

Церкви являються шедеврами української сакральної дерев»яної архітектури і представлені різними архітектурними стилями, зокрема: гуцульським, галицьким та бойківським.
Нині церкви передані у користування вірянам.

Церква Святого Духа (с. Потелич)

Церква Собору Пресвятої Богородиці (с. Матків)

Церква Святої Трійці (м. Жовква)

Церква святого Юра (м. Дрогобич)

Церква Святого Духа (м. Рогатин)

Церква Різдва Пресвятої Богородиці (с. Нижній Вербіж)

Вознесенська церква (с. Ясіня)

Церква святого Михайла (с. Ужок)