Головна / Цікві уроки / Зарубіжна література / Нідерланди (Королівство Нідерланди)

Нідерланди (Королівство Нідерланди)

Нідерланди (Королівство Нідерланди)

ідерланди (Королівство Нідерланди) — країна в західній частині Середньоєвропейської рівнини, межує з Німеччиною, Бельгією, омивається водами Північного моря. Складається з західноєвропейської території та Карибських островів Бонайре, Саба, Сінт-Естатіус та островів Аруба, Кюрасао й Сінт-Марте, що мають особливий статус.

Назва «Нідерланди» перекладається як «низька земля».

Нідерланди часто називають «Голландією», що офіційно неправильно. Південна та Північна Голландія – це лише 2 з 12-и провінцій Нідерландів. Історично це були дві найбільш розвинені провінції та найвідоміші за межами Нідерландів, тому багатьма мовами «Голландія» звучала як уся країна. Самі ж голландці не люблять, коли їхню країну так називають, вважаючи за краще іменувати її Нідерландами.

Офіційною столицею держави, відповідно до конституції Нідерландів, є Амстердам, де монарх присягається на вірність Конституції.

Назва Амстердам походить від річки Амстел, де розташоване місто. Однак фактичною столицею є Гаага, де знаходиться королівська резиденція, парламент й уряд, а також більшість посольств іноземних держав. Інші важливі міста – Роттердам (найбільший порт країни й один із найбільших портів світу), Утрехт (центр залізничної системи країни) та Ейндховен (центр електроніки та високих технологій).

Прапор складається з трьох горизонтальних смуг червоного (верхня), білого (середня) та синього (нижня) кольорів.

Герб. Великий Герб Королівства – особистий герб монарха. Уряд Нідерландів використовує менший варіант, без мантії й тенту, або лише щит і корону. На блакитному фоні – лев із діадемою, який тримає правою лапою срібний меч з сімома стрілами, що позначають сім областей Союзу Утрехта. Щит коронований голландською королівською короною і підтримується двома левами. Вони стоять на сувої з текстом, що в перекладі означає «я перетерплю».

Символи — тюльпани та вітряні млини (їх налічується 1180). Тюльпани ніколи не росли на території Нідерландів. Перші цибулини квітів імпортували з Туреччини в 1599 році. Відтоді у країні почалася тюльпанова лихоманка. У Голландії припадає найбільше теплиць на душу населення. Національний колір Нідерландів – помаранчевий, навіть прізвище королівської династії Oranje (Оранська) дослівно перекладається як «помаранчева».

Цікаві факти. Голландці — найвищі серед європейців. Середній зріст чоловіка становить 184 см, а жінки – 170 см. Вважається, що причина такого високого зросту закладена в ДНК, здоровому харчуванні та фінансовому благополуччі. Характерна риса корінних жителів – відмінне здоров’я. Тут у холодну пору навіть діти не носять шапки.

За всім відомий улюблений сир ми завдячуємо нідерландцям. Саме вони першими придумали технологію сироваріння, а пізніше стали проводити різні експерименти над сортами «чіз».

Знаменитий «голландський» сир з’явився в нас завдяки російському імператору Петру I, який спробував цей сорт, будучи в Нідерландах за часів, коли всі її місцеві жителі ще ходили у своїх знаменитих дерев’яних черевичках.

Одна з найулюбленіших страв краян – солоний оселедець. Його навіть продають у спеціальних кіосках, як хот-доги в США.

Голландці не їдять гарячих обідів. Вони цілком обходяться парою сандвічів із сиром або арахісовим маслом.

Напій джин винайшли в Нідерландах. Він називався Jenever. Наприкінці XVI століття напій широко використовувався як ліки.

Жителі країни – другі у світі (після скандинавів) любителі кави. Вони випивають до 140 літрів цього напою на рік, а це 3,2 горнятка в день.

Основний транспорт для жителів цієї країни – велосипед. На всій території держави їх налічується близько 18 млн. В Амстердамі цього транспорту більше, ніж людей. За часів Другої світової війни країну окупували війська гітлерівської Німеччини, які реквізували в місцевих жителів велосипеди, щоб обмежити свободу переміщень. Голландці про це не забули, тому навіть зараз під час футбольних матчів (а футбол є найпопулярнішим вид спорту у країні) Голландія-Німеччина можна почути кричалку: «Поверніть мій велосипед!».

Голландці практично ніколи не вішають штори на вікна, тому з вулиці добре видно, чим зайняті мешканці будинків. Такий звичай залишився ще від VI століття. Коли повстання проти іспанського панування й католицької церкви вже добігало кінця, намісником або штатгальтером Іспанських Нідерландів був призначений державний діяч і воєначальник Фернандо Альварес де Толедо –тиран, головним завданням якого було «приструнити» жителів вільних міст.

Отож, він видав указ про заборону на зашторені вікна – мало що могло ховатися за ними? Варто зазначити, що підстав для цього наказу було достатньо: голландці влаштовували у своїх будинках таємні цехи з виробництва зброї, приховували бунтівників, організовували заборонені протестантські збори. Тому в інтересах іспанської влади була максимальна прозорість повсякденного життя пересічних голландців, і відкриті вікна дуже цьому сприяли.

Нідерланди були «першовідкривачами» Буржуазної революції, після чого ця держава і стала першою країною капіталістів. Французьку компанію-автовиробник Citroën заснував голландець Андре Сітроен.

Нідерландські мореплавці вперше відкрили Австралію та Нову Зеландію в XVII столітті. Австралію тоді називали «Нова Голландія» на честь провінції Зеландія, Тасманія – на честь дослідника Абеля Тасмана. За часів голландської колонізації Нью-Йорк називався Новим Амстердамом. На сьогодні назви американських міст і кварталів видають їхнє голландське походження: Гарлем, Бронкс, Бруклін, Бродвей.

Нідерланди – батьківщина багатьох відомих художників, серед яких – Рембрандт Ван Рейн і Вінсент Ван Гог. В одному лише Амстердамі є принаймні 22 картини Рембрандта і 206 робіт Ван Гога.

Варто зазначити, що всі місцеві жителі захоплюються літературою. На кожні 2000 мешканців Нідерландів припадає одна книгарня.

86% населення вільно володіє англійською мовою.

І ще. Сінтерклас – голландський Санта-Клаус, а використання феєрверків дозволено тільки на Новий Рік: з 10 години ранку 31 грудня до 2 години ночі 1 січня.

Анна Марія Гертруда Шмідт

Нідерландська письменниця, перший лауреат Державної премії Нідерландів, лауреат Золотої медалі Андерсена, Королева вітчизняної дитячої літератури.

Народилася майбутня письменниця 20 травня 1911 року на острові Зейд-Бевеланд у сім’ї вікарія. З самого дитинства дівчинка захоплювалася казками Андерсена, де бачила джерело людських цінностей.

Свої перші вірші та оповідання чотирнадцятирічна Анна надіслала відомому поету і критику Віллему Клоосу, який відзначив неабиякий літературний поетичний талант дівчинки.

Після закінчення школи Анна вчилася на юриста в Гаазі, працювала служницею-компаньйонкою в родичів у Німеччині.

Але після того, як у країну прийшли нацисти, дівчина повертається на батьківщину та влаштовується на курси бібліотекарів. Спочатку навчання їй не сподобалося, але згодом Анна зрозуміла, який неосяжній світ відкривається перед нею.

Через деякий час Анна Шмідт стає директоркою крупної бібліотеки і розпочинає літературну справу – пише книги для дітей. Публікується книга її віршів «Чайник зі свистком», серія оповідань для малюків «Ян і Янеке», що посідають гідне місце в Золотому фонді нідерландської дитячої літератури. Вигадані історії сприймалися як правда, незважаючи на фантастичність подій.

Її твори – розумні, веселі, повні неймовірних пригод і перетворень. Тут казкова заводь наповнена газованою водою, курка несе різнокольорові яйця, конячка вміє грати на скрипці.

Письменниця добре знала дітей та вірила в них. Вона й сама в душі була дитиною. Не випадково в Нідерландах Анну Шмідт називають найгумористичнішою бабцею у світі. 21 травня 1995 року, наступного дня після свого 84-річчя, Анна Марія Гертруда Шмідт прийняла рішення залишити цей світ за допомогою евтаназії. Поховали письменницю в Амстердамі.

  • «Ян і Янеке: Лялька-мотанка вирушає в подорож та інші оповідки»
    Книга написана для малюків віком від 2,5 років, які ще не вміють читати, а тільки слухають написане для них. Це крихітні прості оповідання про двох маленьких друзів – хлопчика Яна і дівчинку Янеке, які живуть у Нідерландах у тихому районі міста. На перший погляд, кожна історія – це буденна та дріб’язкова подія, а натомість – ціла сторінка з життя малечі: діти лікують ляльку-мотанку, купають її та допомагають матусі на кухні. Ця книжка про те, з чим реальні діти неодмінно стикаються щодня.
  • «Ян і Янеке. Збирання квітів та інші оповідки»
    Це друга книга про життя маленьких сусідів – хлопчика Яна та дівчинку Янеке, де розповідається про прихід зими, гойдання дітей на гойдалці, про рішення малюків щодо того, хто краще малює, про те, як діти виготовляли намисто, гралися в перукарню тощо.