Казка про Принцесу Квіточку, Квіткове королівство та Допитливого Дракончика... Краса в очах закоханих

Жила собі в одному царстві-королівстві Принцеса. О, це була не проста Принцеса і зовсім не просте королівство. Вродою Принцеса вдалася гарна-прегарна, та й ім’я мала незвичайне – Квіточка. Квітучі очка.

І справді, очі у неї були великі, синьо-блакитні, як краплини чистої джерельної води, і бездонні, як лісові озера її королівства. Словом, казкова красуня.

Та жила у їхньому краї легенда...

– Настане час, – перешіптувалися жителі королівства, пригадуючи, як їм переповідали бабусі-дідусі, а тим їхні бабусі-дідусі, – і народиться у королівстві красуня Принцеса із фіалковими очима й незвичним іменем. Очі її випромінюватимуть чарівну силу – силу бажання її серця. Що захоче її серце, чого забажає, вона лише подивиться – те і збудеться. Та у день повноліття Принцеси, яке минатиме в ясну травневу ніч, коли місяць стоятиме уповні, велике випробування випаде на королівство. І тоді від сили бажання її серця залежатиме доля рідного краю – чи згине він, чи щасливо процвітатиме у віках.

Тільки ім’я казкової красуні ніхто вже не міг пригадати, воно згубилося у віхах століть, і не відомо було, чи це Принцеса Квіточка, чи якась інша Принцеса. Люди королівства на своїй землі жили радісно і безтурботно під ясним сонцем і мирним небом. Звалося те королівство Квітковим, і було воно для них наймилішим у світі.

Правили Квітковим королівством Король-батько і Королева-мати, а Принцеса Квіточка їм у цьому допомагала, вона поливала розкішні квіти у вазонах, що весь рік цвіли на широких підвіконнях старовинного палацу. Принцеса усім серцем обожнювала квіти, старанно й ніжно плекала їх, і за це вони віддячували їй ...